---

Новий закон про середню освіту: відповідаємо на неочевидні запитання

– Як зараховуватимуть учнів до профільних ліцеїв?
До державних, комунальних і корпоративних профільних ліцеїв учнів зараховуватимуть за конкурсом. Проте його можна не проводити, якщо кількість заяв про зарахування не перевищує кількість вільних місць.

Деталей, як саме відбуватиметься конкурс, поки немає. Закон лише визначає, що з 2027 року випускники базової школи складатимуть ЗНО, і ці результати можна використати для зарахування в ліцеї.

– Чи є ще якісь зміни про зарахування учнів у школу?
Тепер чітко визначено законом, що не можна зараховувати дітей у початкову школу за конкурсом (тобто з перевіркою знань, навичок чи інших компетентностей).

Також на рівень закону підняті категорії дітей, яких обов’язково зараховують до початкової і базової шкіл (раніше вони були на підзаконному рівні):

• діти, які живуть на території обслуговування закладу освіти;
• рідні брати та/або сестри дітей, які навчаються в цій школі;
• діти працівників цієї школи.

Серед дітей, які живуть на території обслуговування закладу, насамперед зараховуються діти з ООП.

Учні 4-х класів автоматично переводяться у 5-ті в кожній окремій школі. Якщо у класах базової школи є вільні місця, можна зарахувати учнів зовні. Якщо кількість заяв перевищує кількість вільних місць у відповідних класах, можна проводити конкурс.

– Чи всі школи матимуть територію обслуговування?
Ні, її не матимуть заклади:

• які працюють за міжнародними договорами;
• спеціальні;
• спеціалізовані (спортивного, наукового, військового і мистецького спрямування).

– Як вивчатимуть українську представники національних меншин і корінних народів?
Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини поряд із державною відбувається в окремих класах із навчанням відповідною мовою. Є три моделі вивчення української мови.

Перша модель передбачена для корінних народів, які не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка би цю мову захищала та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11(12) класу поряд із вивченням української.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до офіційних мов ЄС.

• материнською мовою поряд із державною вони навчатимуться в початковій школі;
• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки в не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
• зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має бути державною мовою.

Також один чи кілька предметів (інтегрованих курсів) можна викладати англійською чи іншою офіційною мовою ЄС поряд із державною.

Третя модель працюватиме для решти національних меншин України. Вона стосується тих, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також тих, які проживають переважно в середовищі власної мови (наприклад, російська). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу викладатиметься державною мовою.

Приватні школи можуть самі обирати мову навчання (окрім тих, що отримують публічні, тобто державні, кошти). Проте вони зобов’язані забезпечити, щоб учні опановували українську на рівні держстандартів.

– Чи можливо для дитини визначити індивідуальну освітню траєкторію?

Так. Для цього батьки мають подати педраді школи заяву з обґрунтуванням причини та пропозиціями щодо особливостей засвоєння освітньої програми або її компонентів. Тоді педрада вирішує, як забезпечити навчання за індивідуальною освітньою траєкторією, та розробити індивідуальний навчальний план.

Відмову можна оскаржити в керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу (тобто в управлінні освіти).

Також результати неформальної та/або інформальної освіти можна визнати як результати навчання в закладі середньої освіти. Їх визнання відбувається через річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію.

Якщо ж учень здобув результати у системі формальної освіти (ліцензія або акредитована програма), але в іншому закладі, то їх не потрібно окремо визнавати у школі.